Довіра до фінтеху: Чому крах Wirecard вчить фінтех-індустрію сьогодні
А. Гембар-Табакова
Скандали у fintech-індустрії знову опинилися в центрі уваги завдяки документальному фільму Skandal! Bringing Down Wirecard на Netflix (7.1/10 на IMDb), який я нещодавно переглянула в межах робочого завдання. Ця історія про крах німецького платіжного гіганта — не просто драматична розповідь про шахрайство, а дзеркало системних проблем, які досі загрожують галузі. Але чи йдеться лише про минуле? Питання довіри до fintech-компаній, їхньої прозорості та регуляцій залишаються актуальними. Чи навчилася індустрія своїх уроків, чи ми знову наступаємо на ті самі граблі?
Wirecard: не просто афера, а системний збій
У 2018 році Wirecard був зіркою німецького DAX 30, оцінювався у 24 мільярди євро і вважався символом fintech-майбутнього. Компанія обіцяла революцію в цифрових платежах, але за блискучим фасадом ховалася катастрофа: 1,9 мільярда євро, які нібито зберігалися на філіппінських рахунках, не існували. Як сказав журналіст Financial Times Ден МакКрам у документальному фільмі: “Проблема була не в тому, що гроші зникли. А в тому, що їх там ніколи не було”.
Фальшиві фінансові звіти, підставні компанії та навіть неіснуючі офіси за зареєстрованими адресами — усе це трималося на харизмі генерального директора Маркуса Брауна та маніпуляціях операційного директора Яна Марсалека, який зник після краху (за чутками, переховується в Росії чи Білорусі). Чому це не просто провал однієї компанії, а збій усієї системи? Ринок гнався за швидким зростанням, але не перевіряв фундамент. Інвестори ігнорували тривожні сигнали: сумнівні звіти, скарги інсайдерів, розбіжності в даних. Федеральний орган фінансового нагляду Німеччини (Bundesanstalt für Finanzdienstleistungsaufsicht, «BaFin») не лише не реагував на попередження, а й звинувачував журналістів Financial Times, які роками розплутували аферу. Як визнала сама BaFin в 2020 році після скандалу: “BaFin не мав достатніх наглядових повноважень за Wirecard AG як фінансовим холдингом”. Мається на увазі, що BaFin відповідав за нагляд за Wirecard Bank AG, але оскільки Wirecard AG була технологічною компанією, яка володіла Wirecard Bank AG, BaFin не здійснював нагляд за Wirecard AG, адже він не був класифікований як фінансовий холдинг.
Ден МакКрам і його команда, попри погрози, кібератаки й юридичний тиск, викрили правду, показавши, що без незалежного контролю навіть гучні бренди можуть бути порожніми оболонками. Wirecard довів: якщо система сліпо довіряє амбіціям, історія може повторитися.
Реакція індустрії та посилення AML-контролю
Крах Wirecard став каталізатором змін. Європейські регулятори посилили вимоги до fintech-компаній, запровадивши суворіші AML політики та перевірки третіх сторін. Поряд з тим, журналістські розслідування, як у випадку Financial Times, стали важливим інструментом, що змушує індустрію переглядати свої стандарти. Не меншу роль відіграють інсайдери — працівники й аудитори, які сигналізують про внутрішні проблеми, допомагаючи виявляти ризики ще до їхньої ескалації.
Але чи вистачає цього? Усі fintech-компаній прагнуть швидкого зростання, але уникають зрілості — тобто чіткої бізнес-моделі, прозорої звітності та відповідності ліцензійним вимогам. Це бажання бути на висоті без міцного фундаменту й досі створює ризики.
Kevin: амбіції, зростання та перші тривожні дзвіночки
Ці роздуми приводять до Kevin — литовського стартапу, який відображає сучасний fintech-ландшафт. Заснований у 2017 році, Kevin спеціалізується на інфраструктурі для прямих банківських переказів (А2А). Їхня модель виключає сторонні агрегатори, пропонуючи власні підключення до банків із фокусом на мобільні платежі та POS-системи. За роки існування стартап залучив $96,7 млн від інвесторів, таких як Accel і Eurazeo, з останнім раундом у травні 2022 року. Цікаво, що Kevin навіть обробляв усі комунальні платежі в Латвії, демонструючи масштаб своїх амбіцій. Це досягнення показує, як невелика компанія може брати на себе значні операційні задачі, конкуруючи з більшими гравцями
Але швидке зростання супроводжується викликами. У липні 2024 року стартапу платіжного програмного забезпечення Kevin, який колись вважався наступним єдинорогом Литви, Центральний банк Литви заблокував прийом нових клієнтів через затримки подання річних звітів і призначив тимчасового представника для нагляду за операціями. Як вказує банк, підставами цього послугували протермінування подачі перевірених річних фінансових звітів, не надання аудиторам інформації, необхідної для завершення аудиту, не дотримання вимог щодо достатності власного капіталу та відсутність забезпечення належного внутрішнього контролю (Повідомлення на офіційному сайті Bank of Lithuania — lb.lt/news , від 25.07.2024). Прес-служба Kevin заявляла, що вони повністю співпрацюють з Банком Литви і вживають негайних заходів для вдосконалення внутрішніх процедур. Але вже у вересні 2024 року Kevin оголосили про банкрутство. У своїй постанові Вільнюський окружний суд зазначив: “Суд визнає, що подальша діяльність компанії більше не є фінансово життєздатною з огляду на обсяг невиконаних зобов’язань та недотримання нормативних вимог”. – згадується в новинах LRT.lt. Банк Литви відкликав у компанії ліцензію платіжної установи (PI). Накопичена з квітня 2024 року заборгованість компанії за сплату податків на соціальне страхування досягнула приблизно 440 тисяч євро на момент банкрутства Кевіна.
На відміну від Wirecard, де шахрайство було системним, ситуація з Kevin виглядає менш критичною — це радше питання операційної відповідності, а не масштабної афери. Проте паралелі є: в обох кейсах ми бачимо неймовірно швидке зростання, довіру інвесторів і увагу регуляторів. Але Kevin, на відміну від Wirecard, демонструє відкритість до співпраці з регулятором, не уникає публічності та не приховує структуру операцій. Водночас саме масштаб і прозорість реакції на проблему стають ключовими факторами, що відрізняють ці кейси. У Wirecard спроби замовчати імітували стабільність до останнього — тоді як у Kevin ще є шанс пройти аудит, відновити довіру і довести свою життєздатність у складних умовах.
Чому ринок досі не засвоїв уроки?
Wirecard і Kevin показують, що fintech-індустрія все ще бореться з питанням довіри. Ринок любить історії успіху, але часто недооцінює важливість незалежного контролю. Чітка бізнес-модель, прозора звітність і міцні AML-процеси — це не просто формальності, а основа стабільності. Чому ж тоді виникають нові кейси, як із Kevin? Можливо, тому, що тиск інвесторів і конкуренція в боротьбі за клієнтів змушують компанії поспішати, жертвуючи “нудними” аспектами, як-от комплаєнс.
Питання до Вас, на які показники Ви звертаєте увагу при виборі платіжної установи чи відкритті рахунку, як оцінити її надійність? Це не лише про красиві застосунки чи низькі комісії, а про репутацію, ліцензії, історію співпраці з регуляторами, партнерами. Wirecard здавався непохитним, але впав через брак цих основ.
Кейси Wirecard і Kevin нагадують: вибір платіжної установи вимагає ретельної перевірки. Щоб уникнути ризиків, скористайтеся чек-листом нижче для оцінки платіжних установ.
Як обрати надійну платіжну установу: практичний чек-лист
✅ Юрисдикція
- Оберіть платіжну установу в респектабельній, регульованій юрисдикції з розвиненим fintech-сектором (наприклад, ЄС, Великобританія, тощо).
✅ Ліцензування
- Перевірте чинність ліцензії платіжної установи (EMI, PI, крипто) на сайті відповідного регулятора (наприклад, FCA в Британії, Банк Литви і т.д.).
- Дізнайтесь, чи були штрафи або порушення з боку регуляторних органів.
✅ Політика конфіденційності та кібербезпека
- Ознайомтесь із політикою конфіденційності: як установа обробляє та захищає ваші персональні дані.
- Перевірте наявність двофакторної аутентифікації (2FA) для безпечного доступу до рахунків.
✅ Репутація та прозорість
- Дослідіть репутацію установи: перегляньте новини, незалежні відгуки клієнтів на Trustpilot, Reddit чи форумах.
- З’ясуйте, скільки років компанія працює на ринку (довший досвід може свідчити про стабільність).
- Перевірте наявність реальних офісів: шукайте фото на сайті компанії, перегляньте адреси на Google Maps або профілі в LinkedIn.
- Дізнайтесь кількість співробітників через LinkedIn або офіційні джерела, щоб оцінити масштаб компанії.
- Знайдіть інформацію про реальних партнерів установи (часто це зазначено на їхньому сайті).
✅ Послуги та тарифи
- Переконайтеся, що послуги установи відповідають вашим потребам: типи платежів, валюти.
- Перевірте списки країн і типів бізнес-діяльності, з якими працює установа.
- З’ясуйте тарифи: чи є плата за відкриття рахунку, чи повертається плата у разі відмови, які комісії та збори.
✅ Доступність і підтримка
- Уточніть, чи можна відкрити рахунок онлайн, чи потрібна фізична присутність в офісі, а також чіткий перелік документів, що для цього необхідні.
- Дізнайтесь, чи надається персональний менеджер і чи доступна підтримка 24/7.
- Перевірте, чи пропонує установа мобільний застосунок і чи він зручний для необхідних операцій.
✅ Фінансова безпека
- Переконайтеся, що кошти клієнтів зберігаються на сегрегованих рахунках, окремо від операційних коштів компанії.
- З’ясуйте, чи є політика заморожування коштів і за яких умов вона застосовується.
- Перевірте, чи гарантуються кошти (до €100,000 — стандарт для європейських установ за директивами ЄС).
✅ Операційні обмеження
- Дізнайтесь, чи є обмеження на вхідні або вихідні платежі (ліміти за сумою чи частотою).
Зберігайте цей список, щоб системно перевіряти кожного потенційного fintech-партнера та мінімізувати ризики, подібні до Wirecard чи Kevin.
Висновок: довіра — головна валюта Fintech
Skandal! Bringing Down Wirecard — це не лише історія про шахрайство, а нагадування, що fintech — це про довіру. Журналісти, інсайдери й навіть конкуренти відіграють ключову роль у тому, щоб тримати індустрію в тонусі. Для компаній на кшталт Kevin це шанс навчитися на чужих помилках, зміцнюючи свої процеси. Для нас, як учасників ринку, це привід запитати: чи достатньо нинішніх регуляцій, щоб запобігти новим скандалам? Як збалансувати інновації та відповідальність?
Ці питання варті дискусії. Які ваші думки — як будувати fintech, якому можна довіряти?
