Як відкрити рахунок у 2025–2026: Що реально працює + 35 кейсів з практики

В. Гладуш
Керівник відділу платежів
Як відкрити рахунок у 2025–2026: Що реально працює + 35 кейсів з практики
Перейти до розділу:
Поділитися статтею

Відкриття платіжного рахунку у 2025 році — завдання складне, але цілком вирішуване. У цій серії статей я детально розкажу, які фактори впливають на успіх у відкритті рахунків, чому банки й EMI іноді відмовляють, які помилки допускають бізнеси та як їх уникнути. Почнемо з базових принципів і успішних кейсів, які допомогли десяткам бізнесів пройти цей шлях із компанією Taxus.  
 
Мене звати Віктор Гладуш, і я майже п’ять років працював у традиційних банках (Укрексімбанк, ПриватБанк, BNP Paribas «Укрсиббанк»), а останні два роки — у міжнародному консалтингу як Head of Payments у компанії Taxus Law & Finance. 

За час роботи в Taxus я займався понад 35 проектами з відкриття платіжних рахунків — від операційних і safeguarding рахунків до мерчант-підключень — та допоміг запустити внутрішній MVP проект Taxus Banking. У процесі цієї роботи ми подвоїли мережу платіжних провайдерів і побудували масштабовані партнерські відносини з BaaS, банками, EMI та PSP. За цей час співпрацювали з клієнтами з різних юрисдикцій — Гонконг, Велика Британія, Кіпр, США, ЄС, Україна, Грузія, Кюрасао та інші — та працювали з широким спектром індустрій, серед яких: 

  • Crypto & Web3: платформи зберігання криптовалют, OTC-дески, регульовані брокери. 
  • IT & SaaS: компанії-експортери програмного забезпечення та розробки. 
  • Форекс та трейдинг: B2C-брокери та трейдингові дески. 
  • Dating & Matchmaking: міжнародні платформи, часто із засновниками з країн СНД.
  • Медіа та маркетинг: digital-агентства, партнерські мережі. 
  • iGaming: регульовані гральні проєкти з глобальними ліцензіями. 
  • Платіжні агенти та ліцензовані холдинги: компанії з PSP-ліцензіями, структури з кількома юрисдикціями. 

Ця серія статей — є підсумком реальних кейсів, помилок, висновків і уроків, отриманих за два інтенсивні роки роботи у сфері міжнародного онбордингу та банківських відносин. 

Що означає «відкрити рахунок» у 2025 році 

У сучасному платіжному світі поняття «відкрити рахунок» може мати кілька значень. Найпростішим є відкриття банківського рахунку в регульованому банку. Однак фінтех-бізнес часто потребує альтернативних рахунків, таких як електронні гаманці. Розглянемо п’ять найпоширеніших типів рахунків: 

  • Традиційний банківський рахунок: стандартний корпоративний поточний рахунок у банку.
  • EMI e-wallet: рахунок у інституті електронних грошей, де зберігаються кошти клієнтів (часто у вигляді передоплачених або електронних грошей). 
  • Safeguarding-рахунок (захисний): окремий банківський рахунок для EMI та платіжних компаній, де кошти клієнтів («відповідні кошти») зберігаються окремо відповідно до регуляторних вимог. Наприклад, закон Великої Британії вимагає, щоб «відповідні кошти», отримані EMI, розміщувалися на рахунку, що належить фірмі, для забезпечення зобов’язань за електронними грошима. 
  • Client money account (Велика Британія/ЄЕЗ): згідно з правилами FCA/PSR, платіжні компанії можуть вести рахунок «грошей клієнта» для коштів клієнтів із Великої Британії/ЄЕЗ, що регулюється захисними правилами (схожими на safeguarding). 
  • Merchant/PSP-рахунок: рахунок для мерчантів або постачальників платіжних послуг (PSP), який дозволяє приймати платежі клієнтів (кредитні картки, iDebit тощо). Відкриття такого рахунку зазвичай вимагає окремої заявки та андеррайтингу від платіжних мереж чи еквайєрів. 

Кожен тип рахунку має свої регуляторні вимоги. Наприклад, захисні та клієнтські рахунки повинні відповідати вимогам капіталу та аудиту, тоді як мерчант-рахунки потребують схвалення платіжних схем та проходження KYC-процедур. Часто компанії потрібні кілька рахунків (наприклад, основний банківський рахунок плюс електронний гаманець або мерчант-рахунок), щоб забезпечити всі платіжні потоки. 

Замовити безкоштовну консультацію

Основні хибні уявлення 

Існують деякі стійкі міфи щодо відкриття рахунків: 

  • «Просто дайте мені контакт — і все буде». Насправді жоден контакт або хабар не замінять проходження комплаєнс-процедури. Провайдери повинні відповідати вимогам своїх регуляторів. 
  • «Якщо компанія LTD — проблем не буде». Сам по собі тип юридичної особи не гарантує схвалення. Вирішальними залишаються фактори AML/KYC та оцінка ризиків. 
  • «Все можна вирішити за тиждень». Насправді онбординг (due diligence, юридичний аудит) часто займає місяці, особливо у випадках з підвищеним ризиком. 

Віра в ці міфи часто призводить до розчарування. Насправді ж успіх залежить від фундаментальних чинників: прозорої структури власності, зрозумілої бізнес-моделі, реалістичних обсягів операцій та якісно підготовленої документації (KYC/KYB). 

Що дійсно має значення 

Виходячи з нашої практики, саме ці фактори визначають підсумковий результат: 

  • Прозорість структури власності (UBO): компанії зі складною або непрозорою структурою власності (багато рівнів, приховані бенефіціари, офшорні юрисдикції) отримують більше перевірок або одразу відмову. Регулятори у всьому світі посилили вимоги до прозорості бенефіціарів. Наприклад, FATF у 2023–2024 роках оновила керівні принципи щодо трастів та shell-компаній. Банки вимагають чіткий, підтверджений перелік усіх кінцевих бенефіціарів, їх бекграунду та джерел коштів. 
  • Бізнес-модель і географія: банки аналізують, чим займається компанія та де. Деякі індустрії (онлайн-гемблінг, adult-сервіси, криптовалюта, форекс, MLM тощо) та «ризикові» географії (поза ЄЕЗ, країни СНД, офшори) викликають обережність. Потрібен переконливий бізнес-план, історія контрактів, детальні схеми руху коштів (від клієнта до виплат). Клієнтів з «високоризикових» країн або сегментів (офшори, криптомайнінг) слід ретельно обґрунтовувати. 
  • Документована логіка обігу коштів: банки хочуть бачити реалістичний прогноз обігу коштів, підтверджений контрактами або продажами. Раптово заявлені великі обсяги без підтверджень — «червоний прапорець». Ми завжди готуємо логіку обігу коштів (P&L або схему потоків), що пояснює прогнозовані доходи та витрати. 
  • Якість KYC/AML документів: повністю заповнені, правдиві анкети та документи KYC є обов’язковими. Якщо заявка уникає відповідей на питання по індустрії чи географії, або надає нечітку інформацію — майже гарантована відмова. Наприклад, FATF вимагає актуальні та точні дані щодо бенефіціарів. Ми ретельно готуємо всі документи (ліцензії, ID директорів, контракти, виписки з банків, підтвердження джерел коштів). 
  • Відповідність регуляторним вимогам: комплаєнс політика провайдера повинна відповідати бізнесу. Якщо це криптобіржа, а EMI не має ліцензії або забороняє роботу з криптою — не спрацює. Нові регуляторні зміни (див. Reg-Radar 2025) також впливають на апетит до ризику. Провайдери заздалегідь повідомляють про оновлення (наприклад, crypto travel rule, PSD3) та коригують свою політику. 

Отже, формула успіху: максимально прозора структура + передбачувані грошові потоки + реалістичні обсяги + якісна KYC-документація. Клієнти, які добре розуміють свою модель і вміють її впевнено презентувати (на фактах і цифрах), мають значно вищі шанси на схвалення. 

Reg-Radar 2025 

Регуляторне середовище постійно змінюється. Основні оновлення, які впливають на процес відкриття рахунків: 

  • PSD3 та нові вимоги щодо safeguarding (ЄС/Велика Британія): майбутня Директива про платіжні послуги PSD3 у ЄС змінить правила ведення рахунків. У Великій Британії проєкт правил, натхненний PSD3, скасує стару модель «D+1» (коли банки повинні були зараховувати кошти протягом одного дня) й вимагатиме негайного зарахування коштів на окремий safeguarding-рахунок. Тобто EMI мають зберігати отримані кошти на сегрегованих рахунках, не змішуючи їх із іншими активами. FCA Великої Британії також готує проміжні та фінальні правила для посилення safeguarding (наприклад, обов’язкові трастові рахунки, планування вирішення проблем, співпраця з кількома банками). На практиці це означає посилену увагу до потоків коштів і забезпечення гарантій для клієнтських коштів.
  • Огляд правил UK PSR: Регулятор платіжних систем Великої Британії активно переглядає комісії та доступ до платіжної інфраструктури. Наприклад, у І кварталі 2025 року планується консультація щодо обмеження міжбанківських комісій за транскордонні карткові платежі. Також тривають огляди комісій платіжних систем і процесингових зборів, що може призвести до нових обмежень у ціноутворенні. Такі заходи вплинуть на вартість еквайрингу та доступу до рахунків, змушуючи банки й фінтехи адаптувати свої моделі ціноутворення. 
  • Оновлення FATF 2024 року: глобальні стандарти щодо AML/CFT щороку посилюються. У 2024 році FATF звернула увагу на віртуальні активи та високоризикові юрисдикції. Звіт FATF за середину 2024 року показав, що 75% країн лише частково дотримуються вимог щодо AML для криптоактивів. Також FATF оновила рекомендації щодо бенефіціарної власності для юридичних структур (особливо щодо shell-компаній і трастів). Чорний і сірий списки FATF як і раніше зосереджені на Північній Кореї, Ірані тощо. Ми готуємо клієнтів відповідно: зокрема, пропонуємо використовувати чисті платіжні канали в ЄС/США або криптоканали, що відповідають travel rule FATF.
  • Санкції та ризики: дотримання санкцій є одним із пріоритетів. У 2024 році США ввели більше санкцій, ніж усі інші країни разом узяті. Кількість санкцій щодо криптогаманців зросла з 256 у 2021 році до 967 у 2024 році. Банки блокують рахунки при підозрі на зв’язки з підсанкційними країнами або транзакціями. Будь-які зв’язки з гарячими точками (РФ, Іран, Північна Корея) або використання mixer-ів/анонімної крипти можуть призвести до негайної відмови. Ми наполегливо рекомендуємо демонструвати прозору історію та позитивний міжнародний статус у всіх заявках. 

Підсумовуючи: проактивне стеження за регуляторними трендами є критично важливим. Ми постійно оновлюємо наші чек-листи та матеріали (впровадження PSD3, AMLA/AMLD6, криптогайдлайни тощо), щоб наші клієнти відповідали актуальним вимогам банків і регуляторів. 

Що об’єднувало 35 успішних кейсів 

Проаналізувавши всі кейси, які зрештою завершилися схваленням, ми виокремили кілька спільних факторів успіху: 

H3 Загальні ознаки успіху 

  • Проста юридична структура: компанії із зрозумілою структурою (в ідеалі — один-два рівні власності) отримували перевагу. Якщо були дочірні структури або холдинги — ми чітко їх описували, не приховуючи власників. 
  • Передбачувані платіжні потоки: у схвалених клієнтів рух коштів був логічним і зрозумілим. Наприклад, для OTC з криптою ми показували угоду з фіат-партнером у Європі та пояснювали процес BTC-обміну. Навпаки, розмиті або спекулятивні прогнози прирікали кейси на провал. 
  • Реалістичний обсяг обороту: заявлені ліміти рахунку відповідали фактичній стадії розвитку бізнесу. Ми зазвичай готували модель обігу коштів або P&L, щоб обґрунтувати ці ліміти. Банки хочуть впевненості, що не зіткнуться з несподіваними стрибками обсягу транзакцій. 
  • Повна готовність до співпраці: успішні клієнти були готові до запитань. Коли банк питав: «Чому UBO в Україні?» або «Чому у вас клієнти з США?» — клієнти давали чіткі відповіді та надавали підтвердження. Ми готували клієнтів до прозорої та конструктивної комунікації, допомагали перетворювати такі запити на можливість заспокоїти банк. 

У підсумку, успішні апліканти серйозно ставилися до процесу: вони вибудовували кейс, щоб виглядати «привабливо» для risk-офіцерів, а не сподівалися на поблажливість банку. 

Замовити відкриття рахунку

Підхід Taxus 

Наш підхід у кожному кейсі складався з кількох етапів: 

  • Збір документів і аудит: ми заздалегідь перевіряли всі документи компанії (реєстраційні, ліцензії, ID директорів, контракти тощо), виявляли прогалини, проводили аудит на узгодженість. Відсутні документи або невідповідності усувалися до подачі заявки. 
  • Підготовка профілю клієнта та презентації: створювали якісний профіль клієнта та презентацію з описом бізнесу, ринків, платіжних потоків, KYC. Цей «cover letter» до банку акцентував на сильних сторонах кейсу (репутаційні директори, регульовані партнери, якісні контракти) та проактивно знімав потенційні зауваження (наприклад, наявність вбудованих комплаєнс-контролів для криптотранзакцій). 
  • Вибір провайдера: ми зверталися лише до тих провайдерів, чий профіль ризику відповідав конкретному кейсу. Для клієнтів середнього ризику в сфері крипти ми не подавали заявку в консервативні роздрібні банки. Завдяки розширеній мережі ми могли правильно підбирати EMI, challenger-банки, BaaS-платформи тощо для кожного клієнта. 
  • Переговори та супровід: ми супроводжували кейс на всіх етапах розгляду провайдером. Вели комунікацію з командами онбордингу та комплаєнсу, уточнювали деталі, просували заявку вперед. 
  • Обробка додаткових запитів: жодна заявка не проходить без запитів на додаткову інформацію. Ми управляли всіма такими запитами (іноді десятками раундів), допомагали клієнту формулювати чіткі та своєчасні відповіді. Якщо з’являлися «червоні прапорці», ми допомагали оперативно їх зняти — наприклад, додатково структурувати або доповнити подану інформацію. 

Такий підхід, а не просто «заповнення форм», був ключовим для успіху. Часто клієнти, які намагалися подаватися самостійно, отримували відмови або нескінченні затримки. Натомість із нашим супроводом рівень успішного проходження був значно вищим. 

Категорії успішних клієнтів 

З-поміж 35+ успішних кейсів ми можемо виокремити основні категорії клієнтів: 

  • Бізнеси, пов’язані з криптовалютою: легальні криптоплатформи (біржі, кастодіальні сервіси, OTC-дески) з чіткою клієнтською базою та відпрацьованими процесами KYC. Це були як повноцінні біржі, так і крипто-ATM або брокерські сервіси. Ми часто поєднували їх із EMI, що мають модулі для роботи з криптою, або зі швейцарськими регульованими банками. 
  • Експортери IT та SaaS: компанії з розробки ПЗ та ІТ-послуг у Гонконгу, Великій Британії тощо, що продавали послуги на ринки Європи/США/Азії. Вони зазвичай потребували рахунків у EUR/USD для білінгу за підпискою. Такі кейси зазвичай вважалися низькоризиковими, якщо клієнт мав корпоративних замовників і прозору структуру власності. 
  • Форекс і трейдингові компанії: ритейлові форекс-брокери та prop-trading компанії. Вони часто були зареєстровані в кількох юрисдикціях, тому ми готували дуже сильний комплаєнс-пакет (ліцензії MiFID, аудиторські звіти), щоб подолати скепсис банків. 
  • Dating/Matchmaking: онлайн-платформи для знайомств (деякі з UBO з країн СНД — Україна, Грузія, Казахстан). Тут ми акцентували увагу на тому, що компанія працює легально та не має зв’язків із підсанкційними країнами. В окремих випадках ми пропонували змінити холдингову структуру з країн СНД на Кіпр для зниження ризиків у очах провайдерів. 
  • Платіжні агенти та ліцензовані холдинги: компанії, які виступали платіжними агентами або мали PSP-ліцензії. Через складність таких структур вони зазвичай мають кілька ліцензій, що є плюсом. Ми завжди чітко пояснювали провайдеру обсяг ліцензії, щоб уникнути нерозуміння. 
  • Маркетинг, медіа, індустрія розваг: digital-агентства та медіа-компанії, що генерують дохід від реклами. Їх профіль був зрозумілим — вони мали прості договори на надання послуг (зазвичай із глобальними рекламними мережами), виставляли інвойси, що добре сприймалося банками. 

Кожна з цих категорій мала власний профіль ризику. Розуміння того, як презентувати кожну індустрію (і яких запитань чекати), було частиною нашої навчальної кривої. Після десятків кейсів ми могли прогнозувати проблемні моменти для кожного типу бізнесу. 

Статистика: ключові метрики 

За внутрішніми даними щодо цих кейсів: 

  • Середній термін відкриття рахунку: близько 8–10 тижнів від першого контакту до фінального схвалення (за відсутності серйозних бар’єрів). Деякі кейси тривали довше через кілька раундів перегляду. 
  • Додаткові запити: у середньому ми обробляли 4–6 раундів додаткових запитів на кожного провайдера. Часто на кожному етапі з’являлися нові питання. 
  • Розподіл за індустріями/країнами: близько 40% кейсів — це крипто/IT/SaaS, 25% — форекс/трейдинг, 15% — маркетинг/платіжні агенти, 10% — геймблінг, 10% — інші. Основні юрисдикції клієнтських компаній: ЄС/Кіпр, Велика Британія, Гонконг. 
  • Рівень відмов при самостійному поданні заявки: ми оцінюємо, що понад 60% клієнтів, які пробували подаватися самостійно (без нашої допомоги), отримували хоча б одну відмову до моменту звернення до нас. 

Ці цифри підтверджують, що це спеціалізована робота: провайдери знайдуть привід затримати або відхилити заявку, якщо не презентувати її правильно. 

Приклади з практики 

Для ілюстрації — два типові приклади (імена змінено): 

  • Gaming-light Ltd (клієнти з ЄС): платіжний агент, зареєстрований на Кіпрі, що обслуговував клієнтів з Європи. Власниками були два підприємці з України. Вони потребували корпоративний банківський рахунок і EUR e-wallet. Ми підготували повний KYC для обох UBO (бекграунд, резиденція в ЄС), детальний ланцюжок контрактів (верифіковані угоди з криптопродажу/купівлі через платіжних партнерів у ЄС) і підтвердження, що серед їх клієнтів немає підсанкційних осіб або клієнтів із високоризикових юрисдикцій. Важливим було розділення «криптоконверсії» та «фіатних потоків»: ми показали, що прибуток від крипти надходив на окремий рахунок. Результат — два схвалення (EMI e-wallet і єврорахунок у банку) за 3 місяці. 
  • Digital marketing agency (UBO з країн СНД): маркетингова компанія, зареєстрована в Коста-Ріці, з бенефіціарами з країн СНД. Основні клієнти — бізнес із країн СНД, що зазвичай викликає занепокоєння у європейських банків. Ми змінили структуру: створили новий холдинг в ЄС (Кіпр), ввели нових прозорих директорів, змінили позиціонування на міжнародну медіа-компанію, а в презентації акцентували на клієнтах із ЄС/США (залишивши старі контракти як референси за потреби). Ми також організували routing платіжних потоків через європейського платіжного агента (щоб географія платників виглядала low-risk). Після такої реструктуризації нішевий EMI схвалив кейс. Висновок: інколи зміна юрисдикції/структури (із повною прозорістю таких змін) рятує складний профіль. 

Ці приклади з практики показують, як ми часто були змушені розвертати ситуацію на краще, переосмислюючи юридичну структуру або маршрутизацію платежів. 

Як підготувати бізнес до відкриття рахунку: чек-лист 

Виходячи з нашого досвіду, кожна компанія, яка планує відкривати нові платіжні рахунки, має підготувати наступне: 

  • Юрисдикція та субстанція: переконайтеся, що юридична адреса компанії відповідає бізнесу. За потреби забезпечте наявність реальної присутності (місцеві директори або офіс). Уникайте використання сумнівних «офшорів без пояснень». 
  • KYC-досьє та схема власності: створіть повний пакет KYC-документів. Підготуйте схему власності, яка відображає всіх акціонерів / кінцевих бенефіціарів із вказанням % часток. Додайте копії ID, резюме або профілі LinkedIn директорів, підтвердження адреси бенефіціарів. 
  • Логіка обороту коштів / P&L: підготуйте реалістичну модель доходів і базовий P&L. Покажіть, як контракти генерують платежі, та проілюструйте схеми надходжень / виплат. 
  • Контракти з партнерами / клієнтами: зафіксуйте підписані контракти або угоди з ключовими клієнтами, постачальниками або афіліатами. Банки хочуть бачити реальні угоди (навіть пілотні або проєктні контракти), які підтверджують наявність бізнесу. 
  • Бенефіціари: переконайтеся, що всі UBO проходять базові перевірки (відсутність санкцій, кримінального минулого, можливість фізичного підтвердження). Якщо у засновника складна історія, готуйтеся пояснювати це або замінити такого бенефіціара. 

Маючи цей пакет — і підтримуючи його актуальність — компанія зможе подавати максимально повну заявку до провайдерів. Це значно пришвидшує процес і підвищує шанси на схвалення. 

Заключення

Побудова платіжної інфраструктури починається ще до подання заявки. Якісна підготовка бізнесу, чітке розуміння очікувань банків і врахування регуляторних трендів дозволяють значно підвищити шанси на успіх. Досвід Taxus  
 
👉 У наступній статті ми детальніше розглянемо, які помилки найчастіше допускають компанії під час відкриття рахунків і як їх уникнути, щоб підвищити шанси на успіх. Не пропустіть! 

Розпочати співпрацю
Юридична компанія Taxus